April 4th, 2014

Михаил Ошеров

Кампания отмыва бандеровцев

Кампания отмыва бандеровцев

Кстати, судя по всему, где-то наверху началась кампания отмыва бандеровцев и Макаревича.

Возможно, мои статьи иногда вызывают большой резонанс. Иначе я ничем не могу объяснить то, что сейчас на меня начинает накатываться волна грязи и клеветы.

По крайней мере, клеветнические и подлые статьи с угрозами в мой адрес и с угрозами в адрес моих родственников уже появились в ЖЖ и в Фейсбуке.


Михаил Ошеров

Личное.

Личное.

Кстати, судя по всему, где-то наверху началась кампания отмыва Макаревича и бандеровцев.

Возможно, мои статьи иногда вызывают большой резонанс. Иначе я ничем не могу объяснить то, что сейчас на меня начинает накатываться ответная волна.

По крайней мере, клеветнические и подлые статьи с угрозами в мой адрес и с угрозами в адрес моих родственников уже появились в ЖЖ и в Фейсбуке.
Михаил Ошеров

Очередной позор израильских властей.

Очередной позор израильских властей.


Очередной позор. С обеих сторон.

Государство Израиль лечит бандитов.

У бандитов нет денег.

Раньше израильские власти бесплатно лечили сирийских бандитов и убийц.

Теперь - еще и украинских, правда, не бесплатно.

Кстати, обратите внимание на циферки. Подсчитайте среднюю стоимость лечения одной тушки. Умножьте на 400 - столько уже вычечено сирийских бандитов. Я подсчитал. 50 тысяч долларов на голову.  Умножьте на 400. 20 миллионов долларов.




http://news.israelinfo.ru/tribune/50942

"31 марта 2014 в медицинском центре «Каплан» состоялась пресс-конференция по вопросам лечения раненых участников протестов в Киеве в израильских больницах.

Участники пресс-конференции: Посол Украины в Государстве Израиль Геннадий Надоленко, представители и доктора медицинского центра «Каплан», руководители украинских и израильских волонтерских организаций Наталья Попова и Анна Жарова.

7 марта 2014 в Израиль прибыли граждане Украины, пострадавшие во время массовых столкновений в Киеве в феврале с.г. К числу пострадавших, которые были направлены для получения медицинской помощи в израильских клиниках, входило 10 человек: А.Запотоцький, 1980 г.р., О.Гуч, 1986 г.р., С.Железняк, 1981 г.р., А.Наталенко, 1982 г.р., Р. Пятковский, 1983 г.р., Бондаренко, 1972 г.р., В.Бедюк, 1997 г.р., С.Трапезун, 1977 г.р., Ю.Билокоз, 1964 г.р., О.Шкиль, 1992 г.р.

Группа была сформирована и подготовлена ​​к отправке в Израиль усилиями волонтерских организаций при поддержке еврейской общины Украины и Делового Совета «Украина-Израль». Выбор медицинских учреждений, в которых пострадавших планировалось лечить, также был произведен усилиями волонтеров.

Совместными усилиями Посольства Украины в Израиле и израильских волонтеров раненых было размещено в двух израильских медицинских центрах «Адасса» (Иерусалим) и «Каплан» (Реховот), организовано постоянное дежурство волонтеров в клиниках и сопровождение пострадавших, обеспечены надлежащие условия пребывания, включая культурную программу.

Пять пострадавших завершили лечение и вернулись в Украину: С.Железняк и А.Наталенко (17.03.14), В.Бедюк, С.Трапезун и Ю.Билокоз (14.03.14).

На данный момент на территории Государства Израиль находится пять пострадавших граждан Украины, которые имели тяжелые ранения и которым были проведены сложные хирургические операции. Пострадавшие получают медицинскую помощь в местных клиниках: О.Гуч (медицинский центр «Адасса», м.Ейн — Керем), А.Запотоцький (реабилитационный центр «Адасса», г. Иерусалим), О.Шкиль (медицинский центр «Каплан», г. Реховот), Р. Пятковского и Бондаренко (больница «Герцфельд», г.Гедера).

По состоянию на 25 марта 2014 на нужды лечения указанных граждан Украины на счета израильских клиник «Каплан» и «Адасса» перевели 266 тыс. долл. США (116 тыс. тыс. дол. США — на счет клиники «Каплан», 150 тыс. дол. США — на счет клиники «Хадасса». Указанные средства были предоставлены украинским Благотворительным фондом «Фонд общины Приирпенья», Всеукраинским Форумом русскоязычного еврейства, израильскими волонтерскими организациями и частными лицами.

Из этой суммы было, в частности, оплачено:

— 67320 долл. США — за лечение пятерых граждан Украины — С. Железняка, А. Наталенка, С. Трапезуна, Ю. Билокоза, В. Бедюка в клинике «Каплан»;

— 150 тыс. дол. США — за лечение двух граждан Украины — А. Запотоцького и О. Гуча в клинике «Хадасса».

По предварительным подсчетам клиники «Каплан», общая стоимость лечения и необходимой по соответствующим медицинским показаниям и рекомендациям реабилитации О. Шкиля, Р. Пятковского, В. Бондаренко может составлять 315 тыс. дол. США.

На данный момент стоимость лечения граждан О. Шкиля, Р. Пятковского, В. Бондаренко составляет 184 500 тыс. долл. США. Задолженность за их лечение составляет 135 526 дол. США.

Стоимость лечения граждан А. Запотоцького и О. Гуча составляет 241 619 дол. США. Задолженность за их лечения составляет 91 619 дол. США.

С целью решения проблемы оплаты лечения украинских граждан, была достигнута договоренность с Благотворительным фондом «Фонд общины Приирпенья», который гарантировал клинике «Каплан» направления 315 тыс. дол. США.

Усилиями волонтеров проходит сбор благотворительных взносов от частных лиц, Посольство также прорабатывает получение помощи от ряда израильских компаний.

Одновременно Посольство обратилось в Министерство здравоохранения, МИД Израиля и депутатов Кнессета о возможности привлечения релевантной государственной помощи. Однако продолжение этого сотрудничества на данном этапе затруднено из-за забастовка работников израильского внешнеполитического ведомства.

Команды израильских и украинских волонтеров, инициировавшие гуманитарный проект по спасению пострадавших, благодарят «Центр помощи пострадавших Майдана» через «Фонд общины Приирпенья»,
Александра Левина, компанию WOG, посольство Украины в Израиле, адвоката Геннадия Белорицкого за предоставляемые консультации, а также всех частных лиц, оставшихся неравнодушными,
за оказанную материальную поддержку."

----





Михаил Ошеров

Профессор Софер. «Израиль 2010 — 2030. На пути к религиозному государству».

Профессор Арнон Софер. «Израиль 2010 — 2030.
На пути к религиозному государству».




http://www.nrg.co.il/online/1/ART2/228/550.html

Профессор Арнон Софер, завкафедрой геостратегии Хайфского университета, опубликовал исследование под заголовком «Израиль 2010 — 2030. На пути к религиозному государству». Проведя анализ демографических тенденций, ученый прогнозирует, что спустя двадцать лет численность ультраортодоксального сектора населения превысит 1 миллион человек, а в совокупности с ортодоксами, религиозными сионистами и просто религиозными евреями они станут большинством еврейского населения страны.

Софер отмечает, что при этом перед страной неизбежно встанет выбор между тремя возможными сценариями: либо светское большинство, пока еще существующее в стране, сможет консолидироваться и осуществить «светскую революцию», т.е. добиться отделения религии от государства, либо светскому населению придется смириться и принять религиозный образ жизни и религиозное мировоззрение, что в конце концов может привести к реализации третьего сценария, который профессор Софер считает самым опасным: нарастающее влияние антидемократических сил, неработающий парламент, усиление и легитимация анархии.

Реализация второго и третьего сценариев, по мнению исследователя, чревата усилением оттока светского населения из Израиля, снижением уровня жизни и полным изменением облика израильского общества, заменой светского образования религиозным, торжеством галахических норм над нормами светского права, а в перспективе — и угрозой гибели государства.



Михаил Ошеров

Новые правила в учебных учреждениях от хунты.

Оригинал взят у without_variant в Новые правила в учебных учреждениях от хунты.
Моя мама работает учителем в средней школе Луганской области. Директор на совещании зачитал новые нормы и правила для школ, ПТУ и др. Предупредили, что эта концепция ещё в стадии рассмотрения и не утверждена окончательно, а разослана для ознакомления. Называется этот "шедевр" - "Концептуальні засади нової редакції".
Вот самые интересные пункты:

  1. Система обучения станет 60-ти балльная, где 50-59 б. - это "5", а 60 - за особые заслуги

  2. Ставка учителя станет только 20 часов (это минимальная зар.плата!)

  3. Все учителя становятся "контрактниками" по 5 летнему договору, без права досрочного увольнения

  4. Обязательное обучения на украинском языке всех основных предметов (история, математика и др.), выпускные экзамены тоже ТОЛЬКО на укр.языке будут сдавать

  5. Средне - образовательная школа будет разделена на: начальную школу (дети возрастом 7-12 лет), гимназию (13-15 лет) и профильный лицей (16-18 лет), причем все они должны будут находиться отдельно друг от друга

  6. После окончания школы/ПТУ/ВУЗа будут выдавать справку из бухгалтерии о сумме, потраченной государством на обучение. В случае выезда ученика/студента на ПМЖ в др. страну он или его родители обязаны будут выплатить ВСЮ СУММУ, потраченную гос-вом на обучение

  7. Также всех учителей в устной форме предупредили, что у каждого классного руководителя будет "независимый помощник", который будет следить за работой

Очень хочу, чтобы наш народ, который до сих пор думает, что всё хорошо, почитал и понял, что "новая власть" уже взялась и за наших детей. Они хотят растить фашистов уже со школы!
Оригинал документа прилагаю.

============================================================================================================================

"Ярослав Турянський
Президент Асоціації
«Відроджені гімназії України»

Концептуальні засади нової редакції Закону України «Про освіту»

§ 1. Преамбула (головні вимоги до Закону)
У Законі вказується, що освітня галузь автономна і самоврядна:


  • Автономність передбачає незалежність діяльності закладів освіти від органів влади і політичних партій. Діяльністю навчального закладу через виборність керує Рада закладу;

  • Самоврядність освітньої галузі здійснюються через виборність начальників рай(міськ) управлінь освітою, обласних управлінь освіти, відповідними конференціями, Міністра освіти на Всеукраїнському з’їзді працівників освіти.

  • Фінансування навчального закладу здійснюється через місцевий і державний бюджет, виходячи з норми фінансування на одного учня. Слово «безкоштовна» освіта у Законі не вживається. Записується, що держава гарантує отримання середньої освіти за кошти бюджету. Кожен учень чи студент може отримати освіту також у приватному навчальному закладі, який фінансується за кошти засновника та платні послуги.

  • Вища освіта платна. Кожен студент може отримати у держави кредит для оплати за навчання в університеті терміном на 25-ть років;

  • Міністерство освіти здійснює керівництво навчальними закладами, які дають середню освіту і вищими навчальними закладами І ступеня, які, крім середньої освіти, дають професію;

  • Всі університети автономні і самостійні у своїй діяльності. Фінансування університетів здійснюється студентами і іншими джерелами;

  • Координацію діяльності університетів та планування їхньої роботи здійснює НАН України та її підрозділи на громадських засадах;

  • Приватні і державні університети розділяються. У державному університеті не може бути приватної структури. Приватні університети фінансуються тільки за рахунок власних коштів студентів;

  • Середня освіта є обов’язковою;

  • Перехід учнів із однієї ступені навчання в іншу визначається по сумі балів, отриманих у свідоцтві чи атестаті. Вердикт державної екзаменаційної комісії записується у свідоцтво чи атестаті з рекомендацією продовження навчання на наступній ступені чи при вступі в університет;

  • Вступ в університет здійснюється на основі рекомендації державної екзаменаційної комісії або на основі вступних екзаменів, якщо учень не має рекомендації державної екзаменаційної комісії;

  • Вступ в університети через ЗНО відміняється;

  • Оцінки в атестат чи свідоцтво про навчання, а  також в процесі навчання виставляються по 60-ти бальній шкалі, де кожна оцінка має дев’ять пунктів підвищення, тобто 5-ть відповідає 50-59 балів. 60-ть балів – оцінка за особливі заслуги.

  • Вчителем чи викладачем у навчальному закладі може бути тільки студент, який закінчить чотирьохрічний педагогічний коледж; пройде двохрічну практику у навчальному закладі і закінчить двохрічний педагогічний університет.

  • Вводяться у Закон окремі поняття - «обирати» і «призначити».

  • Ставка вчителя (викладача) становить 20 годин тижневого навантаження.

  • Штатний розпис навчального закладу затверджує Рада школи на основі примірного та можливості бюджету.

§ 2. Забезпечення автономності навчального закладу.
Розділ 1: Рада навчального закладу та її повноваження.
Конференція навчального закладу – батьки, вчителі, студенти, обрані від батьківських колективів, педагогічної (вченої) Ради, учнівської (студентської) Ради, обирає сім членів Ради терміном на 5 років та делегатів на міську (районну) конференцію. Вимоги до членів Ради: не працюють у навчальному закладі, не мають серед працюючих закладу родичів, проживають у мікрорайоні, який обслуговує навчальний заклад. Рада – найвищий керівний орган навчального закладу на 5-ти річний період, повноважений обирати керівника закладу і подавати його кандидатуру на призначення в управління освіти, а також продовжувати контракт з керівником на наступний термін. Також пропонує на посаду фінансового директора, з яким керівник закладу заключає 5-ти річний контракт.
До компетенції Ради відносяться всі питання забезпечення життєдіяльності закладу та матеріально-технічне забезпечення навчального-виховного процесу. Функціонує Рада закладу на основі Положення про Раду – окремого нормативного документу.
Розділ 2. Повноваження керівника закладу.
Обраний Радою керівник закладу укладає п’ятирічний контракт з місцевим управлінням освітою. Повноважений здійснювати самостійно кадрову політику закладу на конкурсній основі та забезпечувати виконання державних стандартів і вимог до отримання освіти певного рівня. Підзвітний Раді школи та місцевому управлінню освітою. Підписання 5-ти річного контракту гарантує керівнику виконання його повноважень протягом повного терміну контракту. Дострокове розірвання контракту можливе лише на основі рішення суду. Має першочергове право на продовження контракту на наступні 5-ть років, після рішення конференції закладу. Не несе відповідальності і не підписує документи фінансового плану, пов’язаних з виконанням бюджету та матеріально-технічний забезпеченням навчального закладу. Вирішує всі питання суперечностей з фінансовим керівником закладу на Раді закладу. Подає фінансовому керівнику і Раді закладу свої обґрунтовані пропозиції до бюджету та матеріально-технічного забезпечення.
Розділ 3. Повноваження фінансового керівника закладу.
Фінансовий керівник закладу обирається Радою закладу і призначається керівником закладу на 5-ти річний термін. З ним укладається контракт і договір про відповідальність. Несе повну відповідальність за підготовку і затвердження бюджету закладу згідно нормативів, відкриття всіх необхідних рахунків, фінансування потреб закладу протягом фінансового року і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. У своїй діяльності враховує пропозиції Ради школи та керівника закладу, виходячи з можливостей бюджету. Керує бухгалтерією закладу і веде весь необхідний облік та звітність.
Розділ 4. Працівники закладу.
Всі працівники закладу приймаються на роботу на конкурсній основі керівником закладу, з якими укладається контракт на 5-ти річний термін. Заміщення вакантних посад відбувається на конкурсній основі через оголошення в ЗМІ. Підставою для продовження контракту на наступний термін є атестація працівника та рішення Ради школи. Без оголошення конкурсу керівником закладу приймаються помічники працівників закладу, направлені на роботу по направленню педагогічних коледжів, як (інтерни) практиканти, терміном на два роки.
До працівників закладу освіти відносяться заступники керівника, вчителі, викладачі, помічники вчителів, помічники викладачів, адміністративно-обслуговуючий персонал. Адміністративно-обслуговуючий персонал може прийматися на роботу з річним випробувальним терміном.

§ 3. Структура освіти України.
Розділ 1. Дошкільний навчальний заклад.
Дошкільний навчальний заклад (надалі ДНЗ) функціонує згідно «Положення по ДНЗ». У ДНЗ навчаються діти віком від 3 до 6-ти років. Найвищим органом управління ДНЗ є Рада, обрана конференцією закладу. ДНЗ – самостійна фінансова структура. Фінансування ДНЗ здійснюється органами влади з місцевого бюджету. Батьки учнів закладу фінансують харчування учнів, медичне забезпечення, Інтернет, утримання бібліотечних фондів. Місцевий бюджет, при наявності коштів, може повністю забезпечувати фінансування ДНЗ. ДНЗ може функціонувати у комплексі з початковою школою. У цьому випадку створюється єдиний навчальний заклад «Початкова школа - ДНЗ».
Розділ 2. Початкова школа (школа І ступеня)
Початкова школа (надалі ПШ) функціонує як шестирічна школа для учнів віком від 7 до 12 років. Повністю самостійна і автономна у своїй діяльності і не може бути у складі школи ІІ ступеня. Має право створювати комплекс тільки з ДНЗ. Фінансується державним бюджетом згідно нормативів фінансування на одного учня. ПШ самостійна фінансова структура. Батьки додатково оплачують послуги бібліотеки та Інтернету, а також харчування. Місцевий бюджет, при наявності коштів, може повністю забезпечувати фінансування ПШ.
Структура початкової школи передбачає трьохрічне навчання всіх предметів одним вчителем-класоводом. Можливе навчання, при наявності спеціалістів та кадрового забезпечення, фізкультури, англійської мови, музики, малювання, інформатики, трудового навчання та інших предметів окремими спеціалістами. Рішення по розподілу годин та призначення спеціалістів приймає керівник закладу за погодженням з Радою школи. Починаючи з 4-го року навчання, частина предметів читають спеціалісти з географії, історії, математики та інших предметів. Класоводу залишаються головні предмети з навчального плану. Перелік предметів та розподіл годин вчителем згідно навчального плану визначає керівник навчального закладу за погодженням з Радою школи. По закінченню ПШ всі учні здають випускні екзамени з головних предметів (перелік визначає МОН України) та отримують свідоцтва про початкову освіту. Початкові школи та комплекси «Початкова школа - ДНЗ» можуть функціонувати, як школи національних меншин, де навчання ведеться рідною мовою. Обов’язковим є навчання українською мовою головних предметів навчального плану (українська мова, історія, математика, фізкультура та інших), перелік яких визначає МОН України. Випускні екзамени у ПШ проводяться українською мовою.
Питання головних атрибутів і ознак окремої навчальної установи, присвоєння назви, а також форми визначається Радою школи, яка працює на основі § 2 даного Закону.
Розділ 3. Основна школа - гімназія (школа ІІ ступеня).
Основна школа – школа для учнів віком від 13 років до 15 років (трьох річна). Назва основної школи – гімназія. Вона буде класичною або профільною. Класична гімназія передбачає вивчення всіх предметів навчального плану без виділення профільності. Функціонує, як школа шкільного округу, бажано в районних центрах. До гімназії всі учні доводяться шкільним транспортом. В окремих випадках, за рішенням місцевих органів влади, при гімназії може функціонувати інтернат. Профільна гімназія (надалі академічна) може функціонувати, як гімназія з поглибленим вивченням окремих предметів. Профілі академічної гімназії визначає МОН України. Академічні гімназії можуть відкриватись тільки в містах, обласних центрах і столиці України. І класична, і академічна гімназії відкриваються тільки в окремих приміщеннях. У випадку відсутності достатньої кількості приміщень, за рішенням місцевих органів влади, дозволяється функціонування гімназії і ПШ в одному приміщенні, розділеного перегородками і обладнаними окремими входами на перехідний період (не більше п’яти років). До гімназії відносяться всі вимоги §2 даного Закону. По закінченню гімназії всі учні здають державні випускні екзамени, визначені МОН України, і отримують відповідні свідоцтва. Сума отриманих балів у свідоцтві є підставою для навчання у старшій школі або професійно-технічному училищі. Фінансування здійснюються державою. Місцеві органи влади через розподіл коштів здійснюють матеріально-технічне забезпечення гімназій.
Батьки додатково оплачують послуги бібліотеки та Інтернет – зв’язку та харчування.
Питання головних атрибутів і ознак окремої установи присвоєння назви, а також впровадження форми визначення Радою школи.


Розділ 4. Старша школа – ліцей (Школа ІІІ ст.).
Старша школа – школа для учнів віком від 16 років до 18 років. Назва старшої школи – ліцей. Ліцей може бути тільки профільним. Перелік профілів у ліцеї визначає МОН України. Проте дві назви профілів ліцеїв обов’язкові – класичний і академічний ліцеї. У класичному ліцеї (гуманітарному) поглиблено вивчаються мови і  літератури. У академічному ліцеї (природничому) поглиблено вивчаються математика, фізика, інформатика. Обов’язковими предметами у всіх профілях ліцеїв залишається українська мова та історія. Передбачається після кожного року навчання зменшення обов’язкової кількості предметів. У 12-му класі залишаються тільки сім обов’язкових предметів. До 12 класу завершується вивчення географії, хімії і біології. В окремих випадках за рішенням місцевих органів влади ліцеї можуть створювати комплекси з гімназіями. В цьому випадку комплекс отримує назву класичної чи академічної гімназії, де старші класи будуть іменуватися ліцейними.
Ліцеї можуть існувати тільки в окремих приміщеннях. Винятків не може бути. Підвіз до навчання і повернення з навчання здійснюється шкільним транспортом. При ліцеях, за рішенням місцевих органів влади, можуть функціонувати інтернати. До ліцею відносяться вимоги §1 і §2  даного Закону. По закінченні ліцею (гімназії) всі учні здають Матуру (державні екзамени) і отримують свідоцтва з рішенням екзаменаційної комісії, про можливість вступу у ВНЗ без екзаменів, або через екзамени ,відповідно до набраної суми балів. Фінансування ліцеїв здійснюється державним бюджетом. На місцевий бюджет покладається матеріально-технічне забезпечення. Батьки доплачують до бюджету за бібліотечні послуги, Інтернет-зв'язок та харчування.
Розділ 5. Позашкільна освіта.
Всі види позашкільних навчальних закладів і їх перелік визначає МОН України. Рішення про збереження діючих позашкільних навчальних закладів та утворення нових приймають місцеві органи влади. Фінансування позашкільних навчальних закладів здійснюється за кошти місцевого бюджету. Батьки учнів, які відвідують позашкільні навчальні заклади оплачують додаткові освітні послуги, перелік і вартість яких визначають місцевими органами управління освітою. У випадку розформування позашкільних навчальних закладів їхні працівники з сіткою передбачених годин переводяться у навчальні заклади освіти для позакласної роботи.
Розділ 6. Спеціалізовані школи-інтернати.
Спеціалізовані школи-інтернати для дітей з особливими потребами створюються МОН України, виходячи з реальних потреб місцевих громад та суспільства. Функціонують на основі окремого Положення.
Розділ 7. Професійно-технічні училища.
Професійно-технічні училища (надалі ПТУ) – училища, в яких навчаються учні з 16 до 18 років і отримують, крім середньої освіти, ще і професію молодшого спеціаліста. Перелік професій, яких навчають у ПТУ, визначає МОН України. Обов’язковим для ПТУ є виконання державних стандартів середньої освіти. При ПТУ обов’язково функціонують інтернати з цілодобовим утриманням. Фінансування ПТУ здійснюється за рахунок державного бюджету. По закінченні ПТУ всі учні здають Матуру (державні екзамени) та екзамени по присвоєнні кваліфікації молодшого спеціаліста. У дипломі вказується спеціальність та сума балів за Матуру, а також рекомендація державної екзаменаційної комісії до вступу в університет без екзаменів, або при умові складання екзаменів. Всі додаткові послуги, включно з харчуванням оплачується за кошти державного бюджету.
Розділ 8. Професійні коледжі.
Професійні коледжі (надалі ПК) – навчальні заклади вищої освіти І ступеня, для студентів віком від 16-ти до 19 років (чотирьохрічне навчання), по закінченні яких і здачі державних екзаменів вони отримують професію вищу освіту І ст. і ступінь бакалавра. Перелік професій, яких навчають у ПК визначає МОН України. Утримання ПК здійснюється за кошти державного бюджету. При ПК функціонують кругло добові інтернати. Всі додаткові послуги здійснюються за рахунок державного бюджету. На особливому місці статус педагогічного коледжу. Стати студентом педагогічного університету можна тільки після закінчення педагогічного коледжу і проходження двохрічної практики (інтернатури) на посаді помічника вчителя ПШ чи гімназії. Після здачі державних екзаменів випускники коледжу отримують дипломи, у яких записується рішення державної екзаменаційної комісії і рекомендація для продовження навчання згідно набраних балів. Учні коледжів, які не набрали необхідної суми балів, можуть перездати Матуру через рік на загальних підставах.
Розділ 9. Про врахування коштів місцевого та державного бюджетів при переїзді на проживання в іншу державу.
По закінченні початкової школи, гімназії, ліцею, ПТУ, коледжу, всі учні і студенти отримують крім свідоцтв, атестатів і дипломів також довідки від бухгалтерії закладу про суму коштів, витрачених місцевим і державними бюджетами на навчання учня чи студента. Подібна відомість зберігається в навчальному закладі. При переїзді на ПМЖ у іншу державу учнів чи студентів разом з батьками, чи самостійно, громадяни України, чи їхні батьки, зобов’язані повернути державі кошти, витрачені на навчання учня чи студента.
Розділ 10. Про забезпечення і збереження здоровя учнів та студентів навчальних закладів освіти.
Для розвитку системи збереження здоровя у навчальних закладах освіти вводиться у штатний розпис крім ставки медсестри ще і ставка педіатра. У навчальному закладі заводять на кожного учня (пізніше студента) облікову карточку стимулів здоровя. згідно визначених нормативів приймаються рішення навчального закладу і управління освіти про призначення балів за виконання нормативів і перемог на змаганнях, які записуються у облікову карточку. Протягом всіх років навчання ці бали сумуються і при вступі до університету переводяться у кошти, які зараховуються за навчання.
Розділ 11. Університети.
Університети – навчальні заклади вищої освіти ІІ ступеня для студентів віком від 19-ти до 22 років (чотирьохрічні). Педагогічні університети для студентів віком від 23 до 24 роки (двохрічні). Перелік спеціальностей, які отримують студенти по закінченню університету, визначає МОН України. У університети поступають без екзаменів учні ліцеїв (гімназій), студенти ПТУ і коледжів, які мають у свідоцтвах і дипломах запис державної екзаменаційної комісії про рекомендацію на навчання у університеті. Всі інші випускники середніх шкіл, ПТУ і коледжів поступають у університети шляхом складання вступних екзаменів. Навчання в університеті платне. Додаткові послуги (бібліотечний фонд, Інтернет-зв'язок, гуртожиток) також платні. Для забезпечення справедливого доступу всіх громадян до вищої освіти і отримання професій, всі зараховані на навчання в університет студенти, можуть взяти кредит в держави терміном на 25 років. При видачі кредитів мають бути передбачені стимули для погашення їх зі сторони держави, для відмінників навчання, молодих науковців, роботи по розприділенню на певний термін, багатодітних сімей і т.ін. По закінченні університету випускники отримають диплом про вищу освіту ІІ ст., присвоєння кваліфікації і наукового ступеня магістра. Університет самоврядний і автономний навчальний заклад, який у своїй діяльності керується §2  даного Закону.
Розділ 12. Вищі навчальні заклади ІІІ ступеня.
Вищим навчальним закладам ІІІ ступеня є Національна Академія Наук України і її профільні підрозділи. До складу НАН України входять науковці найвищого рангу, які обираються з’їздом НАНу на громадських засадах. Вони утворюють державну акредитаційну комісію (ДАК) по захисту докторських дисертацій (на громадських засадах) і мають виключне право присвоювати звання докторів наук та академіків. ДАК працює на громадських засадах. Підготовку до захисту докторських дисертацій здійснюють університети і підрозділи НАН України. Структура НАН України та її підрозділів визначається окремим положенням, затвердженим урядом України. У структурі НАН України працюють науково-дослідні інститути, як самостійні юридичні особи.




§3. Структура управління системою освіти України.
Розділ 1. Управління освітою місцевого рівня.
На рівні району (міста) проводиться конференція у складі делегованих представників Рад шкіл, гімназій, ліцеїв, ПТУ, коледжів та директорів перерахованих закладів освіти, яка заслуховує кандидатів на посаду керівника управління освітою, їхні програми та приймає рішення про створення управління освітою і рекомендує на посаду керівника. Місцеві органи влади укладають 5-ти річний контракт з керівником управління освітою, який може бути розірваний тільки за рішенням суду. Конференція обирає і створює Раду району (міста) із незалежних представників місцевої громади і делегує їй повноваження контролю за діяльністю управління освітою на 5-ти річний термін. Обрана Рада затверджує персональний склад та штатний розпис управління освітою. З працівниками управління освітою керівник заключає 5-ти річний контракт. Управління освіто формує бюджет закладів освітою місцевого рівня і подає на затвердження органами влади, пропозиції бюджету для закладів освіти, які фінансуються з державного бюджету. А також формує додатковий бюджет на матеріально-технічне утримання закладів освіти.
Також міська (районна) конференція обирає делегатів на обласну освітянську конференцію та Всеукраїнський з’їзд працівників освіти.

Також Рада обирає районну (міську) атестаційну колегію з кращих педагогів району (міста), яка уповноважена проводити атестацію на присвоєння педагогічних рангів і звань. Атестаційна колегія працює на громадських засадах. Питання підвищення кваліфікації кожен вчитель вирішує самостійно на кафедрах місцевого педагогічного університету чи обласного інституту освіти. Вчитель не зобов’язаний проходити атестацію, тільки по власному бажанню.
Аналогічно збирається обласна освітянська конференція, сформована з делегатів районів і міст. Вона заслуховує програми претендентів на посаду керівника обласного управління освітою та приймає відповідне рішення. Начальник обласного управління освітою укладає 5-ти річний контракт з обласними органами влади і формує відповідний штат. Також обласна освітянська конференція формує обласну Шкільну Раду з незалежних спеціалістів і експертів та передає її функції контролю за діяльністю обласного управління освітою.

Розділ 2. Управління системою освіти України.
Управління системою освіти України здійснює Міністерство освіти. Йому підпорядковуються всі навчальні заклади середньої освіти і вищої освіти І ступеня, а саме: початкові школи, гімназії, ліцеї, ПТУ, коледжі. МОН України розробляє і впроваджує державні стандарти середньої освіти і вищої освіти І ступеня, навчальні плани і програми, переліки рекомендованої навчальної літератури, послуг Інтернет - зв’язку, переліки державних випускних екзаменів та їхній зміст, штатні розписи і бюджети навчальних закладів. Працює згідно «Положення про МОН», затверджене Всеукраїнським освітянським з’їздом. Управління університетами і НДІ здійснює НАН України на громадських засадах, враховуючи повну автономність і самостійність університетів і НДІ та колегіальність при прийнятті спільних рішень. Колегіально розробляє державні кваліфікаційні вимоги до професій та державних екзаменів і контролює присвоєння звань магістрів та докторів наук. Формує державну атестаційну комісію (ДАК).
Найвищим органом управління освітою є Всеукраїнський з’їзд працівників освіти, який формується з делегатів місцевих освітянських Рад та університетів і НАН України і збирається один раз на п’ять років. Заслуховує звіти МОН і НАН України і дає їм відповідну оцінку. Вибирає на посади Міністра освіти та керівника НАН України та рекомендує їх на призначення до Верховної Ради на 5-ти річний термін. А також формує Національну освітянську Раду з незалежних спеціалістів та експертів, якій доручає функцію контролю за діяльністю МОН і НАН на час між з’їздами працівників освіти."

Михаил Ошеров

Обратная сторона Евросоюза. Урок для Украины.

Обратная сторона Евросоюза.
Урок для Украины.





Ольга Тобрелутс

"Вчера проезжала Литву и Латвию въезжая со стороны Польши через Августов. Решили поехать по другой трассе через таможню Гребнева-Убылинка , через Каунас и Даувгавпилс. Это была ошибка. Просто ужас. Поля заброшены, коровники разрушены, дома страшные. По дороге не встретила ни одной коровы, овцы, курицы или просто собаки во дворе. Люди почти не встречаются. Дороги разбитые. Псковская область после Литовской и Латвийской показалась живой и развивающейся. Хотя вам и без меня известно какая это дыра. На заправке латвийский заправщик сказал, что украинцев так рвущихся в евросоюз надо на экскурсии сюда возить, чтобы они представляли что их ждет. А потом вздохнул и добавил, а Крыму повезло. А ведь я помню Даувгавпилс и Каунас цветущие области с развитым хозяйством и прекрасной молочной продукцией. Не совсем уверена, что в Крыму наступит расцвет, даже думаю скорее наоборот сначала. Но татары точно смогут продолжать разводить отары овец в окрестностях Бахчисарая без евро квот."



Михаил Ошеров

Русско-ивритский суржик отвратителен

Русско-ивритский суржик отвратителен


Шауль Резник


http://www.polosa.co.il/blog/61007/

Русско-ивритский суржик отвратителен, как запах изо рта

"Помню, как сейчас: лето 1991 года, Иерусалим, в кабинете школьного завуча я прохожу собеседование. Ничего особенного, имя-фамилия-откуда-приехал, «А у нас, кстати, есть компьютерный класс, показать?» Ряды компьютеров i386 с мерцающими дисплеями потрясают воображение.

Завуч демонстрирует — о технологическое чудо — программу, которая обучает ивриту. Коробка с десятком пятидюймовых дискет, на каждой напечатана инструкция по-русски: «Аккуратно вставьте дискет». Будучи задавакой, я не преминул уязвить педагогическое самолюбие: «Как неграмотно! По-русски пишут «дискета», в женском роде».

Неизвестный переводчик, который, судя по всему, приехал в Израиль в 70-х и склонял магнитный носитель в мужском роде, по аналогии с ивритом, был отомщен совсем недавно. Я перевел на русский очередной пресс-релиз, он благополучно разошелся по сайтам, и тут мое внимание привлек злобный комментарий на странице: «А чего жиды называют мобильное приложение аппликацией?»

Несоответствие эмигрантского русского московскому — больная и вечная тема. Александр Генис, который приехал в США в середине 70-х, долго смеялся над языком «Нового русского слова». Его редактор Андрей Седых называл ядерные бомбардировщики нуклеарными бомбовозами.

Впрочем, даже Набоков, человек, трепетно относившийся к языкам, не особенно следил за советским новоязом и именовал кроссворды крестословицами. Чего уж говорить о Вилли Токареве, герои песен которого берут в банке лоуны и мортгейджи.

«Крестословицы» еще можно было списать на аристократический снобизм, а «бомбовозы» и «дискет» - на отрыв от живой языковой среды, характерный для эпохи железного занавеса.

Однако нет никакого прощения машкантам, мазганам, шомерам, беседерам и прочим уродливым и неоправданным ивритским вкраплениям, которые не вытравили ни кабельное телевидение, ни интернет, ни даже родственники, оставшиеся в СНГ.

В одном из рассказов Сергей Довлатов описывает разбогатевшего эмигранта Головкера, который переходил с английского на русский в пределах каждого предложения. Жена Довлатова поинтересовалась, почему этого не делает Рон Фини (под этим именем выведен американский славист профессор Дон Финн — Ш.) Довлатов был неумолим: «Потому что Фини знает два этих языка в совершенстве». Человек, который упоминает «тлуш маскорет» или «пикадон», должен честно признаться: навязчивые ивритизмы свидетельствуют не столько о его укорененности в израильском быту, сколько попросту о неидеальном владении языками. Как выученным, так и родным.

Давно уже следует ввести в обиход понятие языковой гигиены. Русско-ивритский суржик, известный как «русит», столь же отвратителен, как запах изо рта. ‎Неготовность дифференцировать языки и искать аналоги того или иного иностранного термина служит демонстрацией элементарной человеческой лености.

Есть, конечно, исключения. Рассказывают, что в одном из местечек из синагоги был украден шофар. Вора поймали, раввин свидетельствует в суде: «Открываю сейф — шофара нет». Судья просит разъяснить, что такое шофар. «Ну... это такая труба», - неуверенно произносит раввин. «Так и запишем, - диктует судья. - Такого-то числа потерпевший не обнаружил в синагогальном сейфе трубы». «Нет! Нет! Шофар — это не труба!» - кричит окончательно сбитый с толку священнослужитель.

В век глобальной деревни у каждого специфического термина есть русский аналог, который можно узнать нажатием клавиши. Машканта — ипотека, милуим — военные сборы. Кальки типа «дигитальный» (правильно: «цифровой») или «это не возьмет много времени» (вместо «не отнимет») тоже следует изъять из обращения.

Нормы русского языка устанавливаются не в Ашдоде, а в Москве, и вас, коллеги-журналисты, это тоже касается. Даже если эти нормы искажают фонетическую и прочую действительности. В русскоязычной американской прессе писали «Рейген» и «Татчер» вместо «Рейган» и «Тэтчер», а израильские СМИ предпочитают «Нетаниягу» российскому «Нетаньяху». Но плоскости русского языка языковая же правда — за Россией. Даже если ее лицом является одиозный Дмитрий Киселев.

Для соблюдения языковой гигиены требуется всего ничего — периодически посещать российские или делающиеся российскими журналистами новостные ресурсы. От «Слона» до «Радио Свобода», от «Кольты» до «Граней». Месяц-другой, и «акция» в оперативной памяти русскоязычного израильтянина вытеснит невесть откуда взявшееся «мероприятие», а «торговый центр» заменит «каньон». «Микрогаль» уступит место микроволновке, «трисы» станут жалюзями, а «мас ахнаса» - Налоговой инспекцией. Считается, что изучение языков, включая родной, является отличной профилактикой болезни Альцгеймера. Будем здоровы!"


Михаил Ошеров

Оставить себе украинское гражданство пожелали лишь ШЕСТЬ жителей Крыма

Оставить себе украинское гражданство
пожелали лишь ШЕСТЬ жителей Крыма


http://www.vesti.ru/doc.html?id=1437257

"Жители Крыма подали в Федеральную миграционную службу более 75 тысяч заявок на получение российских паспортов. Об этом сообщил начальник управления по организации паспортной работы ФМС России Федор Карповец.

"Мы уже выдали более 25 тысяч паспортов гражданина Российской Федерации. Эта работа будет продолжаться", – рассказал Карповец во время пресс-конференции, которая прошла в агентстве "КрымИнформ".

При этом, по его словам, лишь шесть человек в республике подали документы с просьбой оставить им гражданство Украины. "На данный момент только шесть человек за это время подали документы на сохранение гражданства Украины. Хотя, работа продолжается давно, и возможность сделать это была у людей с первых дней", – отметил он.

Карповец уточнил, что для желающих оставить гражданство Украины в Крыму функционирует 27 структурных подразделений ФМС России. Еще пять таких отделений работают на территории Севастополя.

Представитель ФМС призвал жителей полуострова не создавать ажиотаж вокруг процедуры получения российских документов. "Мы приложим все усилия для того, чтобы всю основную работу по выдаче паспортов провели в течение ближайших трех месяцев. Но данная работа в плановом режиме будет продолжаться и далее, – пояснил Карповец. – Ажиотажа создавать не надо – все те, кто изъявил желание и имеет все правовые основания для получения документов, получат их".

Он уточнил также, что получить российское гражданство смогут все жители Крыма, которые постоянно проживают на территории республики, но не имеют крымской прописки. "Факт постоянного проживания подтверждается наличием штампа в паспорте о регистрации по месту жительства, но это только один из элементов, – пояснил он. – Постоянное проживание может подтверждаться и другими способами. Поэтому отсутствие штампа не говорит о том, что человек не имеет права получить паспорт гражданина РФ".

Карповец также отметил, что сейчас российские паспорта в первую очередь выдаются людям, которые постоянно проживают на территории новых двух субъектов РФ и имеют крымскую регистрацию. Но со временем правовой статус всех жителей Крыма будет урегулирован, пообещал он.

Получить паспорт гражданина РФ смогут и крымчане, проживающие в других регионах нашей страны. Правда, для этого потребуется дополнительное время, предупредил Карповец.

По его словам, жители Крыма могут обратиться в любое структурное подразделение ФМС по месту своего нахождения на территории РФ. Сотрудники службы обязаны принять у них документы и в установленном порядке оформить российский паспорт. Однако им нужно будет некоторое дополнительное время, чтобы подтвердить регистрацию и личность заявителя."





Михаил Ошеров

РОССИЙСКИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ БУДЕТ ТРЕБОВАТЬ ОБРАБОТКИ КРЕДИТНЫХ КАРТ В РОССИИ

Оригинал взят у udmvoice в Wikileaks: "РОССИЙСКИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ БУДЕТ ТРЕБОВАТЬ ОБРАБОТКИ КРЕДИТНЫХ КАРТ В РОССИИ"
КОНФИДЕНЦИАЛЬНЫЙ РАЗДЕЛ 01 от 02 МОСКВА 000228 SIPDIS ГОСУДАРСТВЕННЫЙ EUR / RUS, казначейство ЕЭБ TORGERSON/Wright NSC ДЛЯ Макфол Белый дом USTR EHAFNER E.O. 12958: Декл:
01/28/2020

ТЕМА: РОССИЙСКИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ БУДЕТ ТРЕБОВАТЬ ОБРАБОТКИ КРЕДИТНЫХ КАРТ В РОССИИ ССЫЛКА: МОСКВА ECONMINCOUNS Маттиас Митман

1.(C) Краткое изложение: последняя версия русского законопроекта "О национальной платежной системе" содержит ряд положений, которые могут неблагоприятно отразиться на американских предприятиях. Согласно законопроекту, будет создана национальная платежная карточная система (НПКС), включающая ее собственную платежную карту, к которой банки и компании платежных карт могут присоединиться добровольно. Скорее всего, будет консорциум из государственных банков, оператор НПКС сможет проводить внутренние платежи для всех членов и собирать плату за обработку, которая оценивается в $ 4 млрд в год. Проект также запрещает отправлять за границу данные любого платежа для внутренних операций. Если такие компании международных платежных карт, как Visa и MasterCard решат не присоединяться к НПКС, они должны создать инфраструктуру, чтобы проводить внутренние платежи внутри России. Окончание краткого изложения.

Collapse )

2.(C) 27 января русская газета "Коммерсант" сообщила, что она получила копию "окончательного" варианта законопроекта "О национальной платежной системе". Глава компании Visa по связям с общественностью XXXX XXXX, который вместе с представителями MasterCard встретился 22 января с должностными лицами Министерства финансов, рассказал нам, что Минфин по-прежнему ожидает согласия ряда министерств и ведомств, участвующих в принятии закона. XXXX сообщил, что заместитель министра финансов Святугин направляет работу Минфина по этому законодательству, в том числе контроль законопроекта через межведомственный процесс правительства России. XXXX выслал копию последнего законопроекта на econoff
Вступать или не вступать

3.(C) В соответствии с XXXX компании Visa, последняя версия следует "китайской модели" систем платежных карт. Закон учредит национальную платежную карточную систему (НПКС), которая, по сообщению XXXX, вероятно, будет работать в рамках консорциума государственных банков либо как некоммерческая организация или акционерная, получающая прибыль, компания. Банки и компании-эмитенты кредитных карт будут иметь возможность присоединения к НПКС. В случае присоединения, банки в России будут выпускать карты под брендом НПКС, с собственным логотипом. Проведение платежей по этим картам будет осуществляться предприятием НПКС на территории России. Согласно материалам "Коммерсант", стоимость этих услуг оцениваются в 120 млрд рублей (4 млрд. долларов) в год. Как отметил XXXX, подавляющее большинство сделок в системе Visa в России осуществляется с картами, выпущенными и используемыми в России; с доходами от обработки в НПКС Visa больше не будет иметь прибыли от этих сделок.

4.(C) Хотя присоединение к НПКС будет обязательным для банков и международных компаний платежных карт, членство имеет свои привилегии. Если Visa и MasterCard решат присоединиться к НПКС, это не отразится на роли во внутренней обработке трансакций, но выпущенные банком карты НПКС могут иметь "совместный бренд" с Visa или MasterCard. Когда владелец карточки использовал свои карты за рубежом, сделки теоретически проходила через нормальный процесс обработки Visa или MasterCard, который применяется за пределами России. Хотя, по словам XXXX, такие сделки возможны, но это потребует проведения переговоров в целях указания этого подхода в законопроекте.

НЕОБХОДИМАЯ ОБРАБОТКА ПЛАТЕЖЕЙ В РОССИИ

5.(C) Согласно предлагаемому законопроекту, если международные компании платежных карт не хотят присоединиться к НПКС, они должны будут создать центры обработки внутри страны. Но ни представители Visa, ни представители MasterCard, которые вместе владеют 85% российского рынка платежных карт, не готовы сказать, будут ли они это делать. Глава MasterCard в России, XXXX XXXX, сказал, что MasterCard бы пришлось "создавать и оценивать бизнес-модель учреждения обработки внутри страны", прежде чем компания может принять решение. Законопроект предусматривает, что у международных компаний платежных карт будет один год на создание центров обработки внутри России. (Примечание: В настоящее время в России центров обработки международных компаний нет.) Запрет на отправку за рубеж данных оплаты по чисто внутренним сделкам вступит в силу через два года после вступления закона в силу.
6.(C) Согласно XXXX, Минфин понимает, что это повлечет за собой так много расходов и затруднений для Visa и MasterCard, что эти две компании могут уйти с внутреннего рынка России. XXXX считает, что руки Минфина связаны, по меньшей мере, на уровне заместителя министра. Учитывая, что за этим решением стоят спецслужбы России, XXXX сказал: "Существует секретный (правительственный) приказ, который никто не видел, но все должны ему подчиняться". Как говорится в указанной телеграмме, компании кредитных карточек и представители банков сообщили, что правительственные чиновники России, по-видимому, считают, что платежные системы США регулярно предоставляют данные разведывательным службам США и других стран о проведении платежей русскими держателями карт.

ВСЕ ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СЛУЖАЩИЕ ПОЛУЧАТ КАРТЫ НПКС

7.(C) Нынешний законопроект потребует, чтобы на всех предприятиях, принадлежащих государству, и всем государственным служащим были выданы карты НПКС, и чтобы они получали заработную плату через электронный депозит банков-членов НПКС. (Примечание: восемьдесят процентов держателей платежных карт имеют так называемые "зарплатные карты", тип дебетовой карты в порядке договоренности между работодателем и банком. Исторически сотрудники использовали свои зарплатные карты почти исключительно для того, чтобы вывести свою зарплату в начале каждого месяца, хотя они также могут использовать их в качестве дебетовых карт). Одним положительным аспектом последней версии закона является то, что вендоры не обязаны принимать карты НПКС, как это было в более ранних версиях...

КОММЕНТАРИЙ

8.(C) Этот законопроект продолжает неблагоприятно отражаться на лидерах рынка платежных карт США Visa и MasterCard, вне зависимости от того, присоединиться они к национальной системе платежных карт или нет. Если они присоединяются, оператор НПКС будет взимать плату, оставляя им сбор оплаты за обработку только когда держатели карт выезжают за границу - крошечную часть рынка. Если они не присоединятся, а предпочтут конкурировать с картами НПКС, они будут обязаны создать центры обработки платежей в России, что само по себе очень большие инвестиции, и конкурировать с системой, которая, вероятно, будет поддерживаться крупнейшими государственными банками России. Хотя законопроект еще не внесен в Госдуму и все еще может быть изменен, у нас будут основания для беспокойства в отношении главных должностных лиц правительства России. Мы рекомендуем, чтобы главные должностные лица Правительства США встретились со своими коллегами из России, в том числе путем двусторонней президентской комиссии, чтобы оказать давление на Правительство России в отношении изменения текста законопроекта для предотвращения негативного воздействия на американские платежные компании оплаты не пострадать. КОНЕЦ КОММЕНТАРИЕВ. Байерли.


Оригинал материала на английском языке: http://wikileaks.ch/cable/2010/02/10MOSCOW228.html

Перевод подготовлен совместно с агентством переводов www.translate-it.ru